Сотні мільйонів років тому на нашій Землі росли величезні ліси, цвіли луги та степи. Ніхто навмисне землю не орав та не добрив, а її родючість була невиснажною. Більше 6000 років культурного землеробства родючість також зберігалась.
В XX ст. через інтенсивну обробку ґрунтів с оборотом пласту родючість землі різко пішла на спад. Вчені впевнено довели, що глибока оранка та перекопка землі подавляє активність мікроорганізмів та ґрунтової фауни, руйнує структуру ґрунту. Вже через 3 роки після обробки нових земель кількість гумусу стала стрімко падати, врожаї знизились, імунітет рослин послабився, розповсюдилися шкідники та хвороби. За словами російського вченого Е. И. Овсінского, «...германський промисловець Крупп випуском величезної кількості зброї наніс людству менше шкоди, ніж землероби - лопатою та плугом!».
Так, до середини XX ст., внаслідок інтенсивного впливу людства на природу, світ втратив 1/5 частину, або 20 %, родючого шару ґрунту. В Росії площа родючого шару ґрунту скоротилася в 5 разів, а в Казахстані тільки за останні 10 років з сільськогосподарського обігу виведено 10 мільйонів гектарів пашні, и це при тому, що більше 2/3 території має тенденцію до спустошенню. Оскільки на відновлення природної родючості натуральним шляхом потребується 20-3 0 років, а процес інтенсивного (в лапках) землеробства не зупинити, то через 20 років багато країн підуть по світу з простягнутою рукою!
Розвиток інтенсивних технологій в XX ст. тягне за собою і широке використання різних хімічних засобів в сільськогосподарському виробництві.
Нажаль, хімічні засоби захисту рослин - пестициди - забезпечили лише короткочасне рішення проблеми врожаю та визвали ланцюг негативних явищ в навколишньому середовищі, в тому числі і погіршення здоров´я населення. З 4-5 млн. т пестицидів, які використовуються у світі, лише 1 % опосередковано діють на шкідників рослин та збудників хвороб. Останні 99 % високотоксичних речовин діють на інші організми, фільтруються в ґрунти, змиваються в водойми, розносяться вітром, забруднюючи навколишнє середовище та погіршуючи здоров´я людей. Інтенсивна хімізація полів знищила мікрофлору та фауну ґрунтової спільноти - основних відтворювачів родючості ґрунтів. Крім того, через звикання шкідників до пестицидів ефективність їх використання стійко знижується, що потребує для досягнення бажаного результату постійно збільшувати їхню кількість. Так, на Україні забруднення ґрунтів на березень 2001 р. складала от 3,5 до 16,9 т на гектар.
Ще одну серйозну екологічну проблему створило внесення в ґрунт мінеральних добрив, що також призвело до збільшення втрати ґрунтом гумусу. Діючи як допінг, такі добрива видушують з землі останні соки. Для того, щоб виснажена земля могла давати достатній урожай, необхідно вносити в неї добрива, збалансовані хоча б за макро- та мікроелементами, що втілити практично неможливо через велику ціну. Але навіть і внесення усіх необхідних елементів в землю не зможе відновити в ній біологічно активні речовини, такі як ферменти, вітаміни, кислоти та ін. А без них ні земля, ні рослина не можуть бути здоровими та забезпечувати достатню врожайність. Надлишкове внесення мінеральних добрив призвело до накопиченню їхніх залишків в землі, ґрунтових водах, рослинах та тваринницькій продукції. В результаті нітратного забруднення кормів та продуктів харчування зростає число захворювань і рослин, і тварин, і людини.
Хімізація широко впровадилася і в таку галузь сільського господарства, як тваринництво. Фармацевтичні препарати (антибіотики, гормони та ін.), а також продукти їх розпаду при неправильному або зверх нормативному використанні накопичуються в організмі тварин та потрапляють в продукти харчування - молоко, яйця, м´ясо, створюючи загрозу здоров´ю людини. Створилася ситуація, коли інтенсивне використання тяжкої сільськогосподарської техніки на землі, а також внесення пестицидів, штучних добрив та хімічних фармпрепаратів порушують природні закони еволюції. Порушилася саморегуляція в живій природі, ослабли захисні сили рослин, тварин та людини.
З точки зору інтересів збереження здоров´я людей та біосфери, єдиною вірною стратегією, мабуть, є поступова відмова від використання хімічних препаратів в сільському господарстві та впровадження комплексу альтернативних, екологічно чистих, технологій. Хімічні засоби мають залишатися лише інструментом екстреного втручання в критичних ситуаціях, але не в повсякденній практиці! Одним з найбільш дієвих шляхів виходу з цієї ситуації є швидке та масове впровадження ЕМ-технології, або технології Ефективних Мікроорганізмів, в різні сфери діяльності людини. ЕМ-технологія багатофункціональна по своїм можливостям та може знайти своє впровадження в різних галузях народного господарства: при виробництві сільськогосподарської продукції без використання хімічних добрив та пестицидів, при відновленні природної родючості ґрунтів, в виробництві ферментованих добрив, кормів та біодобавок до кормів, при вирощуванні здорового скота та птиці, переробці промислових та побутових відходів, при виробництві медпрепаратів для лікування людини, для використання в побуті та ін.
На сьогоднішній день в сільському господарстві рівних цій технології немає. Завдяки впровадженню ЕМ-технології в сільське господарство можливо на протязі всього 3-5 (а не 20-30!) років практично повністю відновити природну родючість навіть найбідніших ґрунтів! При дбайливому використанні природних ресурсів та мінімальних фінансових та трудових затратах можливо отримувати екологічно чисті продукті харчування високої якості та, як наслідок , якісно покращити здоров´я населення. Підраховано, що комплексне впровадження ЕМ-технології вдвоє-втроє зменшать мільярдні затрати на вирішення екологічних проблем, забезпечення продуктами харчування та на медичне обслуговування!
ЕМ-технологія
ЕМ-технологія - одне з найперспективніших напрямків розвитку аграрного виробництва XXI ст. - використання Ефективних Мікроорганізмів. Основоположником ЕМ-технології являється японський професор, мікробіолог Теруо Хіга. В 1988 р . цей вчений зумів створити зверх складний комплекс із корисних бактерій, яких назвав ефективними мікроорганізмами (ЕМ); звідси і назва - «ЕМ-технологія». Виникнувши в Японії, ЕМ-технологія визнана сьогодні, вона серйозно впроваджується як частина національної політики в багатьох розвинутих країнах світу. Число таких країн щороку зростає.
В 1998 г. російський вчений, доктор медичних наук Шаблін Петро Аюшевич на основі анабіотичних мікроорганізмів байкальської екосистеми створив ЕМ-препарат - «Байкал ЕМ-1», який по деяким показникам навіть кращий за японський аналог.
«Байкал ЕМ-1» - концентрату вигляді рідини, в якому вирощено більше 80 штамів лідируючих анабіотичних (корисних) мікроорганізмів, в реальності тих, що живуть в ґрунті. Препарат не вміщує генетично змінених мікроорганізмів. Особливістю ЕМ-препарату є те, що він включає в себе стійку асоціацію як аеробних, так і анаеробних мікроорганізмів. Усі вони, не дивлячись на різницю умов життєдіяльності, співіснують в одному середовищі в режимі активного взаємообміну джерелами харчування, коли продукти життєдіяльності одної групи слугують харчуванням для іншої, і при цьому виникає акумуляція позитивних властивостей об´єднаних мікроорганізмів. До складу відібраних мікроорганізмів входять фотосинтезуючі, азотфіксуючі, молочнокислі бактерії, дріжджі, актиноміцети, ферментуючі гриби та продукти їх життєдіяльності. Названі мікроорганізми при внесенні в ґрунти активізують місцеву сапрофітну мікрофлору, яка переробляє органіку в легкодоступну та легкозасвоювану для рослин форму. При цьому виробляються різні фізіологічно активні речовини - ферменти, амінокислоти, вітаміни, біофунгіциди та ін., які мають як прямий так і не прямий корисний вплив на ріст та розвиток рослин, а також виконують весь спектр функцій по захисту рослин від хвороб та оздоровленню ґрунту.
Оскільки більша частина земель «хвора», в ній в більшості присутні патогенні «лідери». Внесення в ґрунт препарату «Байкал ЕМ-1» радикально впливає на біоценоз землі, утискаючи патогенну мікрофлору. В результаті здійснюється настрій основної маси мікроорганізмів на регенерацію (відновлення), а всьому ґрунту надається продуктивна сила. Виникає «лікування» ґрунту. Такий ґрунт на протязі 3-5 років практично повністю відновлює свою найвищу природну родючість без використання хімічних добрив та пестицидів. При мінімальних трудових та фізичних затратах з таких ґрунтів можна буде збирати максимально можливі врожаї найвищої якості!